Синдром Жильбера

Спадкова особливість, що представляє собою збій функціонування печінки. Це пов’язують з вадою гена і навіть не відносять до хвороб.

Симптоми Синдрому Жильбера

У третини пацієнтів недуга не проявляє себе до загострення. Основний симптом синдрому Жильбера – це жовтяничне підфарбовування склер і шкіри. У період загострення пацієнти скаржаться на стомлюваність, болі в правому підребер’ї, метеоризм, печію, порушення стільця, здуття, металевий присмак і т. Д. Легка жовтяниця залишається непоміченою і виявляється при біохімічному дослідженні.

Лікування синдрому Жильбера

Загальний білірубін при синдромі Жильбера коливається на рівні від 21 до 51 мкмоль/л і періодично (під впливом фізичного напруження або захворювань) підвищується до 85-140 мкмоль/л.

До спеціальних діагностичних проб при синдромі Жильбера відносяться:

• Проба з голодуванням;
• Проба з фенобарбіталом. Прийом фенобарбіталу стимулює активність ферменту глюкуронілтрасферазу і призводить до зниження рівня білірубіну.
• загальний аналіз сечі;
• УЗД печінки;
• фібросканування печінки;
• біохімічне дослідження крові.

Прогноз

Прогноз сприятливий, оскільки синдром Жильбера можна вважати варіантом норми. Люди з синдромом Жильбера практично здорові і вони не потребують лікування. Хоча гіпербілірубінемія зберігається довічно, синдром Жильбера не супроводжується підвищенням смертності. Можливий розвиток холелітіазу, психосоматичних розладів.

Якщо білірубін досягає 50 мкмоль / л і супроводжується поганим самопочуттям – необхідно провести процедуру гемосорбції при якій, вміст білірубіну, знижується до норми і стан пацієнта покращується вже під час проведення самої процедури.

Будь-які теплові фізіопроцедури на область печінки шкідливі.

При підвищенні білірубіну необхідно приймати сорбент «Сорбовіт-К» лікувальним курсом, після зниження білірубіну, перейти на профілактичний прийом.

Основне значення має дотримання режиму праці, харчування, відпочинку.

Дієта при синдромі Жильбера

Вкрай небажані алкогольні напої і жирна їжа, не рекомендуються фізичні перевантаження (професійні заняття спортом), інсоляція, великі перерви в їжі, обмеження рідини. Синдром Жильбера не є приводом для відмови від щеплень.

У період загострення (посилення жовтяниці) призначають щадну дієту № 5, вітамінотерапію, жовчогінні засоби. Але, як правило, не потрібно і цього: епізод жовтяниці дозволяється самостійно.

Лікування дітей в Клініці еферентної Терапії

Різниця лікування полягає в дозуванні медикаментів і процедур, які залежать від віку дитини.

Лікування у дітей синдрому Жильбера

Різниця лікування у дітей полягає в дозуванні медикаментів і процедур, які залежать від віку дитини.