Епітеліальний куприковий хід, кіста куприка

Вроджений стан, що характеризується наявністю тяжа у вигляді вузького каналу, який розташовується в товщі жирової клітковини під шкірою крижової області. Епітеліальний куприковий хід (кіста куприка) дренється на поверхню шкіри одним або декількома первинними отворами по середній лінії між сідницями.

Утворення може мати довжину від 2 до 10 см, закінчується в підшкірній клітковині безпосередньо з куприком не пов’язане. Вистилання, якій представлена ​​внутрішня поверхня епітеліального куприкового ходу (кісти куприка), часто містить волосяні фолікули, волосся, потові і сальні залози і оточена волокнами. Цей стан частіше зустрічається у чоловіків.

Клінічно епітеліальний куприковий хід протікає безсимптомно, дає гостре запалення (абсцес ЕКХ) після чого переходить в стадію хронічного запалення з формуванням вторинних свищів.

Причини виникнення куприкового ходу

Епітеліальний куприковий хід (кіста куприка) – це вроджене захворювання, обумовлене дефектом розвитку хвостового відділу ембріона, в результаті якого під шкірою меж’ягодічної складки залишається хід, вистелений епітелієм. Така аномалія зустрічається досить часто. За деякими даними неускладнений куприковий хід відзначається у 1 з 300 500 осіб основної популяції. Багато фахівців, вважають причиною утворення копчиковой кісти неправильний ріст волосся, який при наявності глибокої меж’ягодичної складки і рясного волосяного покриву призводить до вростання (занурення) волосся в шкіру і утворення кісти.

Симптоми, клінічний перебіг

Скарги на біль в області крижів, виділення гною або сукровиця з’являються в разі розвитку запалення. Іноді хворі пов’язують початок захворювання з травмою крижово-куприкової області. Неускладнений епітеліальний куприковий хід зазвичай не завдає людині будь-яких незручностей.

Наявність епітеліального куприкового ходу не робить помітного впливу на розвиток дитини і в перші роки життя не дає клінічних проявів (безсимптомний період). Клінічний прояв хвороби починається з настанням статевої зрілості. У цей період в просвіті епітеліального ходу починають рости волосся, накопичуються продукти діяльності сальних і потових залоз. Близькість заднього проходу обумовлює велику кількість мікрофлори на шкірі крижово-куприкової області і в самому ході. У тих випадках, коли первинні отвори ходу не забезпечують достатнього дренування його, в ньому розвивається запалення, яке може перейти на навколишню клітковину. Розвитку запалення сприяють травми, рясний волосяний покрив шкіри крижово-куприкової області, недотримання гігієни.

Якщо в епітеліальному ході розвивається запалення, то виникає біль в області крижів і куприка, з’являються виділення з первинних отворів ходу. При поширенні запалення на навколишню клітковину біль стає досить сильною, з’являються ущільнення і гіперемія шкіри. Найчастіше такий осередок запалення розташовується латеральніше меж’ягодічної складки. Місцеві зміни можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла. Таким чином, виникає гостре запалення епітеліального куприкового ходу, в якому розрізняють 2 стадії: інфільтративну і абсцедування. Якщо на цьому етапі пацієнт не звертається до лікаря, то після спонтанного розтину абсцесу буває поліпшення і навіть зникнення зовнішніх ознак запалення, але можливо і формування вторинного гнійного свища, дренуючого запальний осередок в епітеліальному ході. У тому випадку, якщо хворий звернувся до лікаря в період гострого запалення, але йому з якоїсь причини не була виконана радикальна операція, а тільки розтин абсцесу, лікування теж не настає – розвивається хронічне запалення ходу з утворенням інфільтратів, свищів, рецидивуючих абсцесів.

Таким чином, якщо одного разу виникло запалення епітеліального куприкового ходу самостійно пройшло, то навіть при відсутності болю і виділень з первинних отворів ходу, пацієнта можна вважати повністю видужав, оскільки у нього залишається вогнище запалення.

Класифікація та типи

  • епітеліальний куприковий хід неускладнений (без клінічних проявів);
  • гостре запалення епітеліального куприкового ходу:
  1. інфільтративна стадія,
  2. абсцедирование;
  • хронічне запалення епітеліального куприкового ходу:
  1. інфільтративна стадія,
  2. рецидивний абсцес,
  3. гнійний свищ;
  • ремісія запалення епітеліального куприкового ходу.

Ускладнення

Запальні зміни в епітеліальному ході та навколишньої клітковині при тривалій відмові від радікального лікування можуть привести до утворення множинних вторинних свищів, що відкриваються досить далеко від ижово копчіковій області: в області шкіри промежини, на мошонці, пахових складках і навіть на передній черевній стінці. Наявність вторинних свищів з гнійними виділеннями іноді призводить до розвитку піодермії.

[

Особенно сложно лечить пациентов со свищевой формой пиодермии, когда вся кожа промежности и крестцово-копчиковой области представляет систему эпителизированных ходов, в которых растут волосы, содержатся продукты сальных желез и гной. Приходится иссекать пораженную кожу на большой площади, иначе добиться излечения невозможно.

Описаны случаи развития плоскоклеточного рака при длительном существовании воспалительного процесса в эпителиальном копчиковом ходе и окружающей клетчатке.

Диагностика

Диагностика неосложненного эпителиального копчикового хода особых трудностей не представляет. Наличие первичных от­верстий в межъягодичной складке является патогномоничным признаком. Появление воспаления в крестцово-копчиковой области, формирование свищей на месте абсцессов при наличии первичных отверстий по средней линии в межъягодичной складке делает диагноз осложненного эпителиального хода несомненным.

Однако, если при осмотре крестцово-копчиковой области есть все признаки, подтверждающие наличие эпителиального хода, необходимо провести пальцевое исследование прямой кишки и анального канала для исключения других заболеваний этой области. При пальцевом исследовании следует обратить внимание на наличие изменений в области морганиевых крипт, помня о том, что внутреннее отверстие свища прямой кишки располагается в одной из крипт. Обязательно нужно пропальпировать через заднюю стенку прямой кишки крестцовые и копчиковые позвонки, там не должно быть изменений.

Для исключения заболеваний толстой кишки всем больным проводится ректороманоскопия, а при наличии настораживающих симптомов – колоно- или ирригоскопия, но к последним видам исследования приходится прибегать редко, поскольку большинство больных, обращающихся по поводу эпителиального копчикового хода, очень молоды.

Дифференциальная диагностика. Дифференцировать наличие эпителиального копчикового хода иногда приходится от следующих заболеваний:

  • свищ прямой кишки;
  • копчиковая киста;
  • заднее менингоцеле;
  • пресакральная тератома;
  • остеомиелит.

Лечение

Лечение эпителиального копчикового хода только хирургическое. Следует убрать основной источник воспаления – эпителиальный канал вместе со всеми первичными отверстиями, и если уж возникло воспаление, то и с измененными тканями вокруг хода и вторичными свищами.

Вопрос о сроках и методах операции удобнее всего рассмотреть, пользуясь приведенной выше клинической классификацией.

1. Эпителиальный копчиковый ход неосложненный, т. е., когда есть ход с первичными отверстиями, но не было и нет воспалительных осложнений, лучше всего оперировать в плановом порядке. Операция в этом случае заключается в прокрашивании хода через первичные отверстия (обычно метиленовым синим, чтобы не осталось незамеченным какое-нибудь первичное отверстие) и иссечения окаймляющими разрезами полоски кожи межъягодичной складки со всеми открывающимися там первичными отверстиями и подлежащей клетчатки, в которой расположен сам ход. Все это иссекается единым блоком до фасции, покрывающей копчик.

Обоснованность операции:

  • в эпителиальном ходе и окружающей клетчатке нет воспаления; микробная флора в самом ходе и на коже неагрессивна;
  • рана после иссечения неосложненного хода не бывает обширной, а это значит, что не будет большого натяжения тканей после затягивания швов.

Таким образом, после иссечения неосложненного эпителиального копчикового хода рану можно ушить наглухо.

2. При остром воспалении копчикового хода хирургическое лечение проводится обязательно с учетом стадии и распространенности воспалительного процесса:

  • в стадии инфильтрата, если он не выходит за пределы межъягодичной складки и располагается вдоль хода, можно сразу выполнить радикальную операцию иссечения хода и первичных отверстий. Если же инфильтрат распространяется на окружающую клетчатку за пределы межъягодичной складки, лучше вначале применить консервативные мероприятия: после тщательного бритья кожи крестцово-копчиковой области – теплые ванны, ежедневный душ; местно – повязки с мазями на водорастворимой основе (лево-син, левомеколь); физиотерапия и после уменьшения инфильтрата выполнить радикальную операцию;
  • при наличии абсцесса можно сразу осуществить радикальную операцию – иссечь сам ход и стенки абсцесса. Чаще всего это производится при небольших размерах абсцесса (до 3 см в диаметре). Рану при этом не ушивают или подшивают края раны ко дну (по типу марсупилизации). Обширная инфицированная рана обычно заживает довольно долго, рубец получается грубым. Поэтому многие специалисты предпочитают при остром воспалении эпителиального копчикового хода оперировать в два этапа: вначале вскрывается абсцесс, санируется (ежедневные промывания, введение в полость абсцесса мазей на водорастворимой основе) и после стихания воспаления производится радикальная операция. Отсроченную операцию вполне можно выполнить через 4-5 дней после первого этапа, не выписывая больного из стационара.

Второй этап операции осуществляется в плановом порядке и в более поздний срок – через 2-3 мес. Отсроченная операция имеет преимущества: можно более экономно иссечь кожу межъягодичной складки, можно наложить швы таким образом, чтобы края раны были максимально сближены, но дно ее хорошо дренировалось.

3. В стадии хронического воспаления эпителиального копчикового хода выполняется плановая радикальная операция с иссечением хода, первичных отверстий и вторичных свищей, но при отсутствии обострений воспалительного процесса. При обострении воспаления, рецидивировании абсцесса чаще всего лечение также разделяется на два этапа. Принцип остается прежним: для радикального лечения нужно иссечь сам эпителиальный ход, все первичные отверстия, вторичные свищи и рубцы.

4. При ремиссии воспаления эпителиального копчикового хода обычно выполняется плановая радикальная операция с иссечением хода и Рубцовых тканей.

Прогноз при радикальном лечении эпителиального копчикового хода в любой стадии болезни благоприятный, наступает полное излечение

После операции больной должен наблюдаться у врача до полного выздоровления, периодически по мере отрастания волос по краю раны производить выбривание их или эпиляцию и делать это до полного заживления раны. Не рекомендуется в течение первых 2-3 месяцев после операции носить узкую одежду из плотной ткани с грубым швом во избежание травматизации области послеоперационного рубца. И соблюдать гигиену: регулярно мыться и носить свежее белье, предпочтительно из хлопкового волокна.

]

 

Отзывы пациентов

Записаться на консультацию и лечение можно по телефонам

+38(044) 575-32-20

+38(097) 483-40-95

Клиника работает с 8-00 до 20-00 без выходных и перерывов.
Консультации проводят Пн.-Пт. с 9-30 до 16-00