Цистит

Головна » Урологія » Цистит

Що таке цистит?

Цистит (міхур) -це запалення сечового міхура. В урології термін «цистит» використовують для позначення наявності сечової інфекції, із запаленнями слизової оболонки сечового міхура, порушенням його функції, а також змінами осаду сечі.

Причини циститу

Розрізняють:

  • первинний і вторинний;
  • гострий і хронічний;
  • інфекційний (специфічний або неспецифічний);
  • неінфекційний (хімічний, термічний, токсичний, алергічний, лікарський, променевий, аліментарний і ін.) цистит.

Вторинний цистит розвивається на тлі захворювань сечового міхура (камені, пухлина) або прилеглих органів (аденома і рак передміхурової залози, стриктура уретри, хронічні запальні захворювання статевих органів). Цистит з переважною локалізацією запального процесу в області сечоміхурового трикутника позначають терміном «тригоніт».

Факторами для розвитку циститу є: травма слизової оболонки сечового міхура, застій крові в венах таза, гормональні порушення, авітамінози, переохолодження та ін. Велике значення має порушення уродинаміки, в тому числі утруднене або неповне випорожнення сечового міхура, що приводить до порушення тонусу детрузора, застою або розкладанню сечі. При інфекційному циститі можливі висхідний, спадний, лімфогенний і гематогенний шляхи інфікування.

Найпоширеніший збудник циститу — кишкові бактерії, зокрема, кишкова паличка. У жінок гострий цистит зустрічається набагато частіше, ніж у чоловіків, що пояснюється малою довжиною сечовипускального каналу (трубки, по якій з сечового міхура виходить сеча). У нормальному стані сечовипускальний канал залишається стерильним (іншими словами, в ньому немає ні бактерій, ні інших мікроорганізмів).

Цистит симптоми

Симптоми циститу залежать від форми хвороби. При гострому циститі хворі скаржаться на почастішання з різями сечовипускання (до декількох разів на годину), болі внизу живота, які посилюються при сечовипусканні, помутніння сечі, підвищення температури тіла до субфебрильної, загальне нездужання. При хронічному циститі, в період ремісії симптоми хвороби практично відсутні. У деяких випадках хворі відзначають лише деяке почастішання позивів до сечовипускання. У період загострення симптоми хронічного циститу багато в чому нагадують симптоми гострої форми цієї хвороби.

Діагностика циститу

Встановити діагноз гострого циститу можна при наявності декількох факторів:

  • швидке поліпшення стану хворого під впливом антибактеріального лікування;
  • типова клінічна картина дозволяють легко встановити діагноз гострого циститу

Якщо запальний процес в сечовому міхурі не відповідає на лікування і захворювання переходить в затяжний (хронічний) характер, вкрай важливо з’ясувати причину цієї ситуації або диференціювати хронічний цистит з іншими захворюваннями (туберкульоз, проста виразка, шистосомоз, рак сечового міхура, рак передміхурової залози). Це необхідно для призначення правильного лікування і недопущення погіршення стану хворого через невірно обраного лікування.

Діагностика хронічного циститу грунтується на анамнестичних даних, характерних симптомах циститу, результати макро- і мікроскопії сечі, даних бактеріологічних досліджень, цистоскопії (після стихання гострого запалення), функціональних досліджень стану нижніх сечових шляхів.

Для жінок вкрай бажано гінекологічне обстеження, при якому може бути виявлено захворювання геніталій, що сприяє розвитку хронічного циститу.

Планове обстеження

В планове обстеження з виявленими циститом повинні входити:

  • загальний аналіз сечі;
  • аналіз сечі по Нечипоренко;
  • бактеріологічний посів сечі для виявлення умовно-патогенних збудників;
  • ДНК (ПЛР) діагностика основних інфекцій;
  • дослідження мікрофлори піхви на дисбактеріоз;
  • УЗД сечостатевих органів, що дозволяє виключити супутні захворювання;
  • Цистоскопія;
  • біопсія (за показаннями).

Як і чим лікувати цистит

При гострому циститі хворі потребують постільного режиму. Призначається рясне пиття і дієта з виключенням гострих і солоних страв, алкогольних напоїв. Корисно застосування відвару трав (нирковий чай, мучниця), які мають сечогінну дію. Для зменшення болю застосовують теплі ванни, грілки. При різко вираженій хворобливості можна застосовувати засоби, що знімають спазм мускулатури сечового міхура (но-шпу, папаверин). Застосовується також антибактеріальне лікування, призначене лікарем.

Лікування хронічного циститу направлено, перш за все, на відновлення нормального струму сечі (лікування аденоми простати, звужень уретри і т.д.). Обов’язково проводять виявлення і лікування всіх вогнищ інфекції в організмі (наприклад, хронічного тонзиліту). Антибактеріальне лікування при хронічному циститі проводиться тільки після посіву сечі, виявлення збудника інфекції та його чутливості до антибіотиків.

Цистит при вагітності

  • сильні і часті позиви в туалет з подальшим виділенням невеликої кількості сечі;
  • відчуття печії під час сечовипускання;
  • наявність крові в сечі;
  • сильно пахнуча і каламутна сеча;
  • дискомфорт в тазовій області;
  • тиск в нижній частині живота;
  • підвищення температури тіла.

Якщо симптоми циститу виявлені необхідно терміново звернутися за консультацією і подальшим лікуванням циститу.

Записатися на консультацію та лікування можна за телефонами

+38 (044) 574-10-88

+38(067) 469-06-14

Клініка працює з 08:00 до 18-00 без вихідних та перерв.

Відгуки пацієнтів

Залишити відгук