Озонотерапія

Озонотерапія є лікувальним методом, який останніми роками дедалі ширше застосовується в клінічній практиці.

Це сучасна високоефективна медична технологія використання медичного озону в лікувально-профілактичних цілях.

Використання медичного озону зменшує термін лікування, знижує летальність та ступінь інвалідизації.

Озон має велику різноманітність лікувальних ефектів:

• виявляє антибактеріальне;
• антивірусне;
• протизапальне;
• імуномодулюючу дію;
• посилює мікрогемодинаміку;
• сприяє корекції порушень перекисного окиснення ліпідів та підвищує активність системи антиоксидантного захисту.

Лікувальне застосування озону

Озон (О3) – алотропна форма кисню, газ із різким характерним запахом.

Озон значно сильніший окислювач, ніж кисень. У зв’язку з цим озон окислює багато інертні речовини до кисню в звичайних умовах.

Характерними продуктами цілого ряду хімічних реакцій озону є озоніди, які утворюються при реакції озону із С=З зв’язками. У біологічному середовищі реакція озону з подвійними зв’язками ненасичених жирних кислот (переважно з тригліцеридами) є домінуючою.

Методики озонотерапії:

Велика аутогемотерапія із озоном (БАГОТ). Протягом 3-10 хвилин ретельно та акуратно перемішують вміст контейнера, потім кров повторно вводиться пацієнтові у вену. Кількість розчиненого у крові озону розраховується. У спеціальний контейнер з антикоагулянтами здійснюють забір 50-150 мл венозної крові, після виконання обсягу використовуваного газу на концентрацію в ньому озону. Курс лікування становить 10-15 процедур.